Це Хелена Потерська.

Вона народилася
~~25 квітня 1925 року~~
в Познані, Польща.

Хелена росла дуже захищено. В ~~турботливій~~ родині. Три брати, сестра.

Вона добре вчилася, ходила в ~~гімназію~~: хотіла стати вчителькою.

Їй було 16 років, коли гестапо ~~заарештувало~~ її.

В 1939 році Німеччина вторглася в Польщу. Німецький терор жорстоко придушував будь-який опір поляків та польок, а єврейське населення було майже повністю винищене. Познань знову отримала німецьку назву Позен та стала столицею новоствореної адміністративної одиниці Рейхсгау Вартеланд. Значна частина польського населення була виселена, відправлена в концтабори або на примусові роботи.

На шляху до школи. Разом з подругою Вандою її затягнули в машину та ~~викрали~~.

Просто так.
Без пояснення.

~~Сережки~~, які вона носила, в неї відібрали, а з Вандою розлучили.

Хелена потрапила до концтабору.

Спочатку в Форт VII в Познані.

Концтабір Форт VII Коломб був місцем терору, де з 1939 по 1945 роки вбили ймовірно тисячі поляків та польок. Це був табір місцевих СС та гестапо.

Потім табори
змінювалися один
за одним.

З Познані почалася Одіссея різними концтаборами та їхніми філіалами. З одного з документів з Архівів Арользена ми знаємо, що 15 березня 1944 року Хелену привезли в жіночий концентраційний табір Равенсбрюк.

Часто вона навіть не знала, де вона.

Чотири роки в нелюдських умовах.

Чотири роки
примусових
робіт.

Останнім табором, в якому Хелені довелося бути на примусових роботах, був філіал концтабору Ноєнгамме в Зальцгіттері. До 800 жінок повинні були виробляти там гранати для сталеливарних заводів у Брауншвайзі. Це означало найважчу роботу в поганих санітарних умовах та з недостатнім харчуванням.

Чотири роки
~~страху смерті.~~

Навесні 1945 року її ~~звільнили~~. Їй було 20 років.

Звільнення настало для багатьох ув'язнених буквально в останню хвилину. Тисячі людей померли незадовго до нього або протягом наступних днів та тижнів. На відміну від цих жінок з концтабору Равенсбрюк багато інших вцілілих були занадто слабкими, щоб сидіти або ходити.

Багато вцілілих були надзвичайно худими; за ними доглядали в так званих таборах Ді-Пі — ~~таборах~~ ~~переміщених осіб~~.

Термін «переміщені особи» (англ. «Displaced Persons», скорочено — «Ді-Пі») ввели в широкий вжиток союзники. Коли вони звільнили Німеччину та окуповані нею країни, вони зіткнулися з дванадцятьма мільйонами людей, які через переслідування націонал-соціалістичного режиму опинилися за межами своєї батьківщини. Життєві шляхи та шляхи переслідування цих людей були дуже різні.

В Зальцгіттері, у своєму «невеличкому бунгало». Нарешті Хелена могла знову відчути себе ~~людиною~~.

Кожен день повз табір проводили ~~німецьких~~ військовополонених.

Після закінчення війни мільйони німецьких солдатів потрапили в полон у Німеччині та на раніше окупованих територіях. На фото — військовополонені армії США.

Хелена була ~~співчутливою~~. Вона кидала чоловікам їжу та цигарки.

Із ~~одним~~ із них вона спілкувалася більше. Незабаром — кожен день. Через паркан.

Незабаром після закінчення війни — немислимі стосунки.

Гельмут втік, і разом з Хеленою вони вирушили в дорогу. ~~Пішки.~~ Із Зальцгіттера до Вюрцбурга.

Втеча в нове життя.

У Вюрцбурзі вони одружилися, у них народилася перша дочка. Проте вони ще роками наштовхувалися на неприязнь. Німець та полька?

У головах багатьох війна ще не скінчилася.

Але Хелена була твердо налаштована побудувати собі нормальне життя. Її досвід війни не мав її визначати. Вона повністю опанувала німецьку мову, зробила кар’єру та виховала своїх дітей з такою ж любов’ю, яку дарували їй її власні батьки. Вона залишилася сердечною, товариською людиною, попри те, що травма воєнних років обтяжувала її все подальше життя.

Вона ніколи не забула крики людей у таборах.

Холодна війна ускладнила контакти з її родиною в Познані. Проте Хелена перебралася через кордон за допомогою контрабандистів. Вона потрапила додому — а наступного дня її заарештували. 9 місяців вона провела у в’язниці: підозра в шпіонажі. Потім їй вдалося повернутися в Німеччину до чоловіка та дитини. Свою матір, братів та сестер вона більше ніколи не побачила.

Проте сережки, які в Хелени відібрали нацисти під час ув’язнення, через 77 років знайшли дорогу до її дочок. Спогад про втрачену молодість хороброї Хелени Потерської.

До сторінки з «ефектами» Хелени

Шкільні та освітні проєкти

«Ефекти» унаочнюють долі їхніх власників та власниць. Цим вони відкривають безліч можливостей для вивчення націонал-соціалістичних переслідувань на уроках та в проєктах. Охочі більше заглибитися в тему можуть допомогти в пошуку сімей жертв. Нижче наведено посилання на навчальні матеріали польською мовою (Урок 1: англійська). Якщо ви зміните вибір мови на цій сторінці (вгорі праворуч), ви також зможете завантажити матеріали іншими мовами.

Ознайомлення з темою

Що таке «ефекти» та що ми можемо дослідити з їхньою допомогою? Матеріал для короткого ознайомлення з темою на початку шкільного уроку або проєктного дня.

Навчальний блок 1

Дослідження націонал-соціалістичних переслідувань на прикладі долі однієї людини: навчальний блок про трьох осіб, представлених у розділі «Спогади»; розробка часової шкали.

Навчальний блок 2

«Ефекти» ув'язнених в концтаборах як ключ до дослідження переслідувань націонал-соціалістичного режиму: поглиблюючий навчальний блок з досьє до 20 біографій та картою Європи.

Навчальний блок 3

Допомогти в поверненні речей! Публікації в Instagram для допомоги в пошуках родичів та близьких: навчальний блок з інтерактивною картою; складання власних закликів до пошуків.

Про нас

На нашому веб-сайті ви можете дізнатись більше про нашу роботу. А також про те, як ви можете долучитися до збереження пам'яті та історії.

Архіви Арользена